про MONOchrome

Привіт, я Юлія!

Я людина, якій подобається відкривати для себе щось нове, постійно навчатися і рухатися вперед. За першою освітою я режисерка театру, за другою рекламістка, але саме фотографія стала справою мого життя.
Я займаюся предметною фотографією та знімаю портрети. «Поки в моїх руках фотоапарат, щаслива» — фраза, з якою я йду по життю.

Фотоконкурс «Monochrome» розпочинався 2019 року як студентський проєкт. Так ми хотіли популяризувати фотомистецтво в Україні. Цей конкурс — саме про чорно-білі фотографії, в яких головне — світло, емоція, концепт, естетика. Він створений для всіх, незалежно від досвіду, статі, віку. За ідею створення цього проєкту ми хочемо подякувати нашу вкладачку, Ольгу Григорівну Зиму.
органiзаторки конкурсу
За результатами конкурсу була проведена виставка, на яку приїжджали люди з різних куточків України.
Привіт, я Христина!

Я займаюся графічним дизайном та ілюстрацією, а також вивчаю рекламу
і піар у ХНЕУ ім. С. Кузнеця. Творчі люди — те, що завжди надихало мене. В реалізації цього проєкту я бачу можливість допомогти іншим відкривати себе та ділитися творчістю зі світом.
MONOchrome 2021
«Жінка, яка мене надихає» — тема цьогорічного фотоконкурсу. Він є соціальним проєктом, спрямованим на боротьбу з гендерними стереотипами про жінок.
Через пандемію коронавірусу цього року ми вирішили робити виставку в інтернет-просторі. На цій онлайн-виставці ви можете прочитати історії жінок, які торкають серця і вчать шукати особливе в буденному. Про доньок, які пишаються своїми мамами, а мами своїми доньками, про те, як вони захоплюються їхньою силою, відданістю, про подруг і дружин та просто знайомих, про яких хочеться розповісти.
мiсiя MONOchrome
Ми впевнені, що люди, чиї історії надихають, знаходяться поруч
Наша місія – об'єднавшись, розбивати стереотипи про жінок
8 березня
Виставку ми відкрили у Міжнародний день боротьби за права жінок. Вважають, що цей статус за 8 березня закріпився після Страйку американських текстильниць 1857–58 років за рівну з чоловіками оплату праці.
Також ми хочемо висловити подяку тим, хто нам допомагав. Нашим викладачкам та викладачам, а саме Зимі Ользі Григорівні, Чекштуріній Вікторії Миколаївні, Холодному Геннадію Олександровичу, Беліковій Юлії Валеріївні, Афанасьєвій Олені Миколаївні, Просяник Оксані Петрівні, а також нашому медіа-партнеру ZMINA.
2020 року Україна посіла 59-е місце в Індексі гендерного розриву.

За дослідженнями, дискримінація та упереджене ставлення до жінок – актуальне питання на кожному рівні українського суспільства.

Так, наприклад, не зважаючи на, в середньому, вищий рівень освіти, українські жінки отримують тільки 70% середньостатистичної зарплати чоловіків на однакових посадах, жіночі досягнення часто недооцінюють або взагалі привласнюють чоловіки.

Більше 45 % населення України страждають від насилля, і більшість із них — жінки. Постраждалі часто залишаються без підтримки, при чому, навіть з боку правосуддя: майже 40 % працівників системи кримінального правосуддя (поліцейських, прокурорів, суддів) вважають домашнє насильство приватною справою, 60 % впевнені, що жертви самі винні в тому, що з ними сталося. Звертатися за допомогою до людей, які будуть засуджувати тебе за злочини інших, гальмувати справу, виправдовувати насильників, часто здається просто даремним. Подібні справи часто розглядають без присутності постраждалої, а середня тривалість кожного судового слухання складає всього 7 хвилин.

За опитуваннями, українці вважають хатню роботу жіночою справою, чекають від жінки покори та емоційного обслуговування, вважають прийнятним застосувати насилля до жінки у випадку її подружньої зради.

На жаль, проблема дискримінації жінок залишається систематичною, і прикладів можна наводити нескінченно.
Закони не можуть повністю вирішити проблему дискримінації, адже стереотипи живуть в головах звичайних людей.

Об'єктивація — це нівелювання особистості та опредметнення людини. 8 березня, історично день боротьби за права жінок, сьогодні часто є ілюстрацією цього поняття: жінок називають «прикрасами колективу», зводять особистість до зовнішності та функції обслуговування чоловіків або взагалі статусного «трофею».

Можливо, наш вклад невеликий, але проєктом «Monochrome» ми закликаємо цінувати одна одну, надихатися силою, розумом, чуткістю, хоробрістю жінок.
i як виставка допоможе?
хiба у нас не рiвнiсть?
ДЯКУЄМО ЗА ІНТЕРЕС ДО ПРОЄКТУ!
Нам дуже важлива ваша думка щодо проєкту Monochrome! Він проводиться в рамках дипломної роботи, сподіваємося, ви допоможете нам із дослідженням. Опитування займе декілька хвилин.
Made on
Tilda